Будь-які історії

Малому 5 років. Ситуація. Зайшли в магазин. Купа народу. Малий почав нити щоб мама щось купила з жувачок. Мама навідріз, що не купить. Син почав рюмсати, тато не витримав і каже:
— Та куплю, куплю
Малий до мами:
— А ти мене сварити не будеш?
— Не буду
— А в унітаз головою пхати?
Німа сцена. Люди осудливо зглядаються. Тато почервонів, маму не менше в фарбу кинуло. Підходжу малого, каже мій друг, і питаю:
— А де ти таке взяв, щоб в унітаз головою пхали?
— А бачив по телевізору, — каже малий.

Переглядаємо сьогодні з Олексієм (9 років) сімейні фотографії з архіву за минулі роки. Особливо зупинялись там де він був маленьким... Подивився він на все це і видихнувши, сумно сказав:
— Боже, які були чудові часи!..

У неділю дивимося «У світі тварин». Показують велику кількість мишей, просто мишачий мурашник! Бабуся:
— Бе-е...
Іринка:
— Навіщо бе-е? Дивися, як багато мишей!.. На першому каналі!!!

На річку каже нащадок «довга вода».
Чінгачкук малий...

Купили малій (3 рочки) таку електронну розвиваючу забавку, натискаєш на кнопки і воно букви, цифри чи слова говорить. Так от, коли її включаєш вона таким радісним голосом говорить:
— Давай пограємо!
Мала так нагнулась до кнопки і так тихенько її питає:
— А в що?!

Захрипіло у Віталіка в горлі. Віталік каже:
— Ой, щось у мене в горлі завелось.

— Маня, як минув день?
— Нормально, зі Славком гуляли...
— Не сварилися?
— Ні... Він тільки два рази зробив мені боляче, і один раз я йому.

— Тату, коли я виросту, то буду полярником.
— Дуже добре, синку.
— Я вже зараз хочу готуватися до цього.
— Як же?
— А ти щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до холоду.

Данило (3 року) на горщику:
— Мама, я поки на горщику сидів начаклував тобі все, що ти прагла!

Були у нас гості і хвалили Святика, казали, що дівчата будуть за ним ой як бігати! А чоловік каже:
— Ага, будуть тут нам видзвонювати і «можна Святослава?»
А Святик з іншої кімнати:
— Не можна!

Шестирічний хлопчик запитує:
— Слухай, а чому леви їдять тільки сире м'ясо?
— Тому що готувати не вміють, — відповідає восьмирічна сестра.

— Мама, а у нашому садку дві новенькі дівчинки. Одну звати Полінка, а друга мені не сподобалась...

Єві 1.5 років, але дуже хоче говорити, каже:
— Ручки треба мити милом, водичком і мамом (тобто разом з мамою).

Кажу доньці:
— Скільки вовка не годуй, він все одно...
Аня радісно:
— ...Помре!

Моя хрещениця (2,5 роки):
— Я, як виросту, зароблю багато грошей і куплю дивана по якому можна буде стрибати, чашки, які можна буде бити і поклею стіни «шпарлелями», на який можна малювати. І будуть до мене діти приходити, а я буду їм казати: «Скачіть, діти! Малюйте, діти!» Отака я буду добра!

Чоловік каже дочці (5,5 років), щоб йшла з ним трохи почитала. А та стала, тяжко зітхнула, та каже:
— Добре тобі, тато, твоє дитинство вже скінчилося...

Чотирирічний Рома розмовляє зі своєю бабусею:
— Бабусю! А народи мені, будь ласка, братика або сестричку, бо мені ні з ким гратися. А батькам все ніколи і ніколи...
— Ромочка, не можу я вже нікого народити, — відповідає бабуся.
— А я знаю, чому не можеш, — раптово осяяло Рому. — Я програму по телевізору дивився. Ти ж самець!

Ліза (1 рік 8 місяців) побачила дим з труби. Говорить:
— Мама, дивись, дим!
— Так, дим із труби йде.
— Топ, топ, топ...

Переглядає Олексійчик по ТВ мультфільм «Що с Энди?» на Jetix... Мова зайшла про те, що Джервісу зробили зауваження, що він загинає листочки книги. Говорю малюку:
— От бачиш як негарно, а ти так само робиш!
— Ні, я не такий як він! Він загинає зверху, а я знизу!

— Май на увазі, Петрику, що на ввічливості ще ніхто нічого не втрачав.
— Як? А місце в автобусі?!

Пилипу 4 роки 8 місяця. У магазині купили сухарики. Він просить ще сирок. Я говорю:
— Купуємо що-небудь одне.
— Але я прагну два інгредієнти.

Юстя зараз гостює у моїх батьків, у Бережанах. Вчора дзвоню і питаю, як їй там.
— Сумно, але я терплю.

З'ївши консервований кабачок, Маргаритка (3 роки) питає у нас:
— А чого кабачок такий кислий? — і, не дав нам відповісти — Бо там багато лимончиків.

Мала дивилася зі мною кілька разів «Україна має талант» і синьо-жовтий прапор по телевізору асоціюється тепер їй з тим шоу. А якось показували звернення Тимошенко на фоні прапора і Катя каже:
— Дивись, мама, Україна має талант!

— Як людина приймає рішення одружитись чи вийти заміж?
Дівчинка (9 років):
— Кидаєш монетку. Орел означає, що ти за лишаєшся з ним, решка — треба шукати іншого.

Мама з сином вранці поспішають в школу, яка знаходиться в іншому мікрорайоні. Антошка розважає сонну маму розповідями про місцеві визначні пам'ятки:
— А ось тут ми з Надійкою бачили щура. Ми кинули в його сторону камінчик, і щур на нас налаявся...
— Це як?
— Ну, от так: «Пі-пі-пі»!
— З чого ти узяв, що він лаявся? Можливо, він з вами знайомився?
Пауза.
— Матуся, ти завжди знайомишся з тими, хто кидає в тебе камені?!

Хлопчик хвастається перед своєю молодшою сестрою:
— Дивися, я знайшов підкову! Ти знаєш, що це значить?
Та смутно так:
— Знаю: бігає десь бідна конячка босоніж!

Сусідська онука моєї матері (3 роки) зосереджено їсть тістечко. Заварне з кремом. Надкусить шматочок — крем збоку вилізе, вона злиже, і знов шматочок кусає... Кажу їй:
— Ти неправильно їсиш, ось дай покажу, як треба — дай вкусити!
Вона дві секунди дивиться на мене боком і з підозрою, а потім запихає в рота зразу все! Миттєво з'їдає і навмисно «наївним» і «лагідним» голосом каже мені:
— Та шо там його було кусати?..

Ярці вже 4,5 роки.
— Мамо, я вийду заміж за Віталіка з моєї групи, бо в нього є костюм Бетмена!

2 вересня. Ранок.
— Мамо, а коли канікули почнуться?